Юрій Романович Мірошниченко – український політик, правник, громадський діяч, науковець, правозахисник.

Народний депутат України з травня 2006 року (Верховна Рада України V-VIII скликань);

Верховна Рада України VІІІ скликання – член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації (з грудня 2014 року);

Верховна Рада України VІІ скликання – заступник Голови Комітету у закордонних справах (грудень 2012 року – листопад 2014 року);

Верховна Рада України VІ скликання – член Комітету з питань правової політики, голова підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції, нотаріату, адвокатських об’єднань та надання правової допомоги громадянам  (грудень 2007 року – грудень 2012 року);

Верховна Рада України V скликання – член Комітету з питань правосуддя, голова підкомітету з питань процесуального законодавства (травень 2006 року – грудень 2007 року).

Основні системні Законопроекти, розроблені під модеруванням Юрія Мірошниченка:

про Дисциплінарний статут пенітенціарної системи (реєстр. № 8083  від 01.03.2018);

про пенітенціарну систему (реєстр. № 7337 від 24.11.2017);

про вибори до Верховної Ради України (реєстр.№4906 від 19.05.2014);

про внутрішньо переміщених осіб (реєстр.№4490а від 13.08.2014);

системні зміни до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” (щодо прав опозиції) (реєстр. № 1066 від 27.11.2014);

про свободу мирних зібрань (реєстр.№ 2508а від 04.07.2013);

системні зміни до деяких законів України (щодо запровадження інституту священнослужителів (капеланів) у військових, правоохоронних органах) (реєстр. № 3143 від 29.08.2013);

системні зміни до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) (реєстр. № 3233 від 12.09.2013);

про національні проекти України (реєстр.№ 9638 від 22.12.2011);

про громадські об’єднання (реєстр.№7262-1 від 01.11.2010);

про вищу освіту (реєстр.№ 7486 від 17.12.2010);

системні зміни до Закону України “Про нотаріат” (мала реформа нотаріату) (реєстр.№ 1286-2 від 12.03.2009);

про присяжних виконавців (реєстр.№ 5151 від 22.09.2009);

про адвокатуру (реєстр.№ 1430 від 25.12.2008);

про адвокатську діяльність (реєстр. № 2677 від 03.05.2007).

Дитячі та шкільні роки:

Народився 3 лютого 1970 у с. Лісіно-Корпус, Тосненський район, Ленінградська область.

Коріння Юрія Мірошниченка по лінії матері походять з кубанських козаків, а по лінії батька – з давнього черкеського (адигського) роду Кулових.

У 1977-1981 роках навчався у середній школі с. Калевала (Карелія).

У 1981-1987  роках навчався у Новгород-Сіверській школі-інтернаті імені К.Д. Ушинського (Чернігівська обл.), яку закінчив із золотою медаллю.

Політик зізнається, що саме навчання у школі-інтернаті загартувало його на все життя.

«У нашому селі просто не було іншої школи. Утім, я не шкодую, що потрапив саме до школи-інтернату. Я вдячний своїй школі за те, що вона мене загартувала. Багато наших випускників стали вченими, лікарями, вчителями», –  говорить Юрій Мірошниченко.

Однокласники його поважали. Він і тепер з любов’ю пригадує учнівський комітет, що діяв за принципом самоуправління: учні привчалися до роботи змалечку, зокрема хлопці ремонтували електродвигуни, виточували деталі. Дівчата працювали у швейному цеху.

Самостійність та волелюбність – риси характеру, що допомагають Юрію Мірошниченку під час прийняття важливих рішень: починаючи від їх ухвалення, організації виконання до повної відповідальності за результат.

Служба в армії:

У 1988 – 1989 роках Юрій Мірошниченко проходив армійську службу у навчальному центрі Академії Ракетних військ стратегічного призначення ім. Дзержинського (м. Москва, Калузька обл.).

Спочатку його призначають командиром відділення, пізніше – заступником командира взводу.

Неординарні лідерські якості з дитинства допомагали Юрію Мірошниченку ставати лідером колективу, ініціатором нових ідей. Під час служби в Радянській Армії він, брав активну участь у виборах до Верховної Ради Радянського Союзу (1989 р.).  Молодий солдат не лише запропонував альтернативного кандидата від їхньої військової частини, але і наполіг провести голосування, у результаті якого було обрано саме ту людину, яку він висунув.

Здобуття вищої освіти та наукова діяльність:

Прийняття важливих системних рішень Юрієм Мірошниченком завжди засноване на ґрунтовній теоретичній базі, що дозволяє уникати помилок і бачити розвиток ситуації наперед. Послідовність і прогнозованість стали невід’ємними професійними якостями політика.

1987-1988 та 1989-1990 – навчався у Ніжинському педагогічному інституті на факультеті іноземних мов;

1990-1994 – навчався у Київському університеті імені Тараса Шевченка на факультеті іноземних мов;

2001 – закінчив з червоним дипломом юридичний факультет Академії праці та соціальних відносин (м. Київ);

2004 – здобув кваліфікацію магістра державного управління у Національній академії державного управління при Президентові України, (м. Київ);

2006 – захистив кандидатську дисертацію на тему «Демократичні механізми підготовки і прийняття державно-політичних рішень» (Інститут держави і права ім. Корецького Національної академії наук України), кандидат політичних наук за спеціальністю «Політичні інститути і процеси»;

27 листопада 2012 року відбувся публічний захист дисертації Юрія Мірошниченка на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Тема дисертаційної роботи – «Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні (теоретичний та практичний аспекти)»;

28 березня 2013 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук зі спеціальності «Конституційне право; муніципальне право»;

25 лютого 2016 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України Юрію Мірошниченку присвоєно вчене звання доцента кафедри історії та теорії держави і права.

 Політична і партійна діяльність:

Переконавшись на практиці, що прискорити суттєві соціально-економічні перетворення в Україні можуть, у першу чергу, представлені в Парламенті народні депутати і політичні сили, Юрій Мірошниченко у 1998-2000 роках бере активну участь у виборах до Верховної Ради України в одномандатних виборчих округах. Тут він отримує безцінний політичний досвід, загартовуючи волю та характер.

«Пам’ятаю, як у межах передвиборної кампанії я спілкувався з жителями глухих поліських селищ у Чернігівській області, які тоді навіть не бачили, як виглядали українські гроші. Ви уявіть: вони жили лише натуральним господарством наприкінці двадцятого століття! І хоча мені не вдалося тоді дійти до кінця виборчої гонки, я вирішив, що все одно не відступлю!»
– згадує політик.

У 1999 році Юрій Романович очолює власну політичну партію «Нова генерація України», що була однією з найбільш перспективних політичних сил у середовищі середнього класу і молоді.

У 2004 році партія «Нова генерація України» об’єднується з партією Сергія Тігіпка «Трудова Україна», а Юрій Мірошниченко стає заступником голови об’єднаної партії. Тоді він бере участь у виборах Президента України в команді В.Ф. Януковича.

«Коли у 2003 році В.Ф. Янукович був Прем’єр-міністром України, ми побачили, що ріст економіки досяг 13% на рік (один з найвищих показників у світі). Наступного року я вирішив підтримати його у президентській кампанії», – пригадує Юрій Мірошниченко.

Наприкінці 2005 року молодий політик стає членом Партії регіонів. У 2006, 2007 та 2012 роках Юрій Мірошниченко стає народним депутатом Верховної Ради п’ятого, шостого та сьомого скликань за виборчим списком Партії регіонів. З 2014 – голова Партії розвитку України. Юрій Мірошниченко був обраний до парламенту за виборчим списком новоствореної політичної партії «Опозиційний блок», є членом однойменної парламентської фракції, водночас, залишається головою Партії розвитку України.

З березня 2010 року по лютий 2014 Юрій Мірошниченко був представником Президента України у Верховній Раді України.

Сьогодні Юрій Мірошниченко має вже більш ніж двадцятирічний досвід політичної діяльності.

Основні етапи політичної діяльності Юрія Мірошниченка:

1997 – 1998 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі в Чернігівській області;

1999 – балотувався на посаду мера Києва;

1999-2004 – засновник і голова політичної партії «Нова генерація України»;

2000 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 130 в Миколаївській області;

2002 – кандидат в народні депутати України від партії «Нова генерація України» (№1 у виборчому списку);

2004-2005 – член президії, заступник голови партії «Трудова Україна» (голова – Сергій Тігіпко);

У 2004 році – член виборчої команди кандидата в Президенти України Віктора Януковича;

З 2005 року по квітень 2014 року – член Партії регіонів;

У 2006, 2007 та 2012 роках обирається народним депутатом Верховної Ради п’ятого, шостого та сьомого скликань за виборчим списком Партії регіонів;

2010-2014  – Представник Президента України у Верховній Раді України;

У 2014 році обраний народним депутатом України за виборчим списком новоствореної політичної партії «Опозиційний блок»;

З 2014 року – голова Партії розвитку України;

З грудня 2014 р. – голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Будучи вже народними депутатом чотирьох скликань Верховної Ради Юрій Мірошниченко є автором кількох сотень законопроектів. Ініціатором створення та успішної роботи багатьох міжфракційних об’єднань, тимчасових та постійних робочих груп.

В парламенті восьмого скликання (з листопада 2014 року) Юрій Мірошниченко ініціював створення та є співголовою постійно діючої міжвідомчої робочої групи з пенітенціарної реформи, утвореної на базі парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Міністерства юстиції. Зазначена робоча працює на основі механізмів повного циклу публічної політики, а до участі в її роботі долучаються крім представників парламенту та органів виконавчої влади, науковці, експерти, адвокати, правозахисники, лідери громадських організацій, представники офісів Європейського Союзу та Ради Європи в Україні, інших міжнародних організацій. Основним результатом діяльності робочої групи є підготовлені та узгоджені законопроекти з пенітенціарної реформи.

Юрій Мірошниченко виступив ініціатором створення Національної платформи «Україна дружня до аутизму», яка є комунікативним майданчиком для представників органів державної влади та громадянського суспільства, покликаним об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін для вирішення питань дітей і дорослих з розладами аутичного спектру.

На шляху до християнсько-демократичного суспільства:

Юрій Мірошниченко на перших етапах своєї політичної кар’єри був прогресивним ліберал-демократом, орієнтованим на розвиток сучасної ринкової економіки.

Згодом Юрій Мірошниченко почав все більше наближатися до християнсько-демократичної моделі розвитку суспільства, в якому традиційні християнські цінності впроваджуються в умовах демократичної правової держави.

Громадська діяльність:

Працюючи на керівних посадах у бізнес-структурах, Юрій Мірошниченко почав  усвідомлювати необхідність становлення інститутів громадянського суспільства як найважливішої передумови цивілізованого розвитку ринкової економіки. Він стає співзасновником ряду громадських організацій, найбільш впливовою з яких стало Всеукраїнське громадське об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ». Лише за кілька років команда успішних представників нового покоління змогла реалізувати навчально-освітні проекти загальнонаціонального масштабу: Всеукраїнська школа політика нової генерації (2001-2005) та Всеукраїнська школа молодіжних лідерів (2003-2007). Навчання в обох школах базувалося на основі сучасних методик організаційно-діяльнісних  ігор, що дозволяє готувати справжніх фахівців і лідерів для розбудови України.

Основні етапи громадської діяльності Юрія Мірошниченка:

1998 – 2007 – засновник і президент Всеукраїнського громадського об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ»;

1999-2006  – член громадської колегії Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва;

2000-2005 – член, голова правління Регіонального екологічного центру РЕЦ-Київ;

2001 – 2005 – ректор Всеукраїнської школи політика нової генерації;

2003 – 2007 – ректор Всеукраїнської школи молодіжних лідерів;

2003-2006 – заступник голови Національної ради молодіжних організацій України;

З 2005 року – президент Центру ефективного управління (на громадських засадах з квітня 2006 року). 

Кар’єра у бізнесі:

На початку 1990-х, після розпаду Радянського Союзу, будучи ще студентом, Юрій Мірошниченко очолює команду однодумців та створює фірми з надання консультаційних та юридичних послуг суб’єктам підприємницької діяльності та громадянам. Професіоналізм, компетентність, виконання взятих на себе зобов’язань виявилися вповні вже у молоді роки. У той час команда Юрія Мірошниченка була однією з перших на цьому ринку. У другій половині 1990-х  їхній ентузіазм надихнув багатьох та призвів до створення цивілізованого ринку консалтингових та юридичних послуг.

У 1995-1996 роках Юрій Мірошниченко працює у приватному детективному агентстві «Пітон». Майже два роки обіймає посаду радника департаменту з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців. «Тут я отримав безцінний досвід аналітичної роботи. І коли стало ясно, що в країні з’явилися приватні підприємці, які мають потребу в захисті власних інтересів, ми заснували Всеукраїнське громадське об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ», – згадує Юрій Мірошниченко.

Трудова діяльність (м. Київ):

1993 – співробітник фірми «Ескулап-9»;

1993-1994 – заступник директора фірми «Аеліта»;

1995-1996 – заступник директора, директор приватного детективного агентства «Пітон»;

1996-1998 – менеджер фірми «Інскорп»;

1998-1999 – радник департаменту з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців;

1999-2002 – президент Всеукраїнського громадського об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ»;

2002-2003 – заступник начальника, начальник юридичного департаменту фірми «Нафтогазтрейд»;

2003-2004 – заступник начальника юридичного відділу підприємства «Укртарансгаз-Сервіс»;

2005-2006 – президент Центру ефективного управління;

З травня 2006 року – народний депутат України.

Нагороди:

У 2002 році Юрій Мірошниченко був нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, ще через рік – Почесною Грамотою Верховної Ради України.

У 2011 році Юрій Мірошниченко був удостоєний звання «Заслужений юрист України».

Родина:

«Протягом усього свого життя я відчуваю любов та турботу своєї мами – Валентини Сергіївни», – з теплотою і любов’ю говорить Юрій Мірошниченко і продовжує – «Моя молодша сестра Альона – мій близький друг, ми віддаємо одне одному найтепліші родинні почуття!».

“Мої діти – це моє багатство: Віта (1993 р. н.), Максим (2005 р. н.) та Соломія (2009 р.н.). Для кожного із батьків їх діти є проявом любові, уособленням кращого майбутнього та надії. Я пишаюсь тим, що маю таких дітей!

Старша дочка Віта закінчила університет за фахом юрист-міжнародник. Вона вже самостійна, але я намагаюся більше спілкуватися з нею, приділяти їй увагу. Дуже радий, що в мене є така, доросла вже, донька. Соломія та Максим – діти шкільного віку –радість для батьків», – говорить Юрій Мірошниченко.

Захоплення:  

Юрій Мірошниченко захоплюється зеленим туризмом, спортом. Народний обранець переконаний, що політик в Україні – це має бути більше, ніж політик. Це – взірець!

«Слово «багатство» буквально означає «Бог дає». Мені Бог дав багато – батьків, сестру, дітей, справжніх друзів, цікаву роботу. Я можу бути корисний людям і можу багато для них зробити. Впевнений, що можу використати свої знання та досвід для розбудови Української держави», – наголошує Юрій Мірошниченко.