Юрій Романович Мірошниченко – український політик, правник, громадський діяч, науковець, правозахисник.
Центральна виборча комісія – Постановою Верховної Ради України № 182-IX з 4 жовтня 2019 року призначений на посаду члена Центральної виборчої комісії;
Народний депутат України з травня 2006 року (Верховна Рада України V-VIII скликань);
Верховна Рада України VІІІ скликання – член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації (з грудня 2014 року);
Верховна Рада України VІІ скликання – заступник Голови Комітету у закордонних справах (грудень 2012 року – листопад 2014 року);
Верховна Рада України VІ скликання – член Комітету з питань правової політики, голова підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції, нотаріату, адвокатських об’єднань та надання правової допомоги громадянам (грудень 2007 року – грудень 2012 року);
Верховна Рада України V скликання – член Комітету з питань правосуддя, голова підкомітету з питань процесуального законодавства (травень 2006 року – грудень 2007 року).
Основні системні Законопроекти, розроблені під модеруванням Юрія Мірошниченка:
про Дисциплінарний статут пенітенціарної системи (реєстр. № 8083 від 01.03.2018);
про пенітенціарну систему (реєстр. № 7337 від 24.11.2017);
про вибори до Верховної Ради України (реєстр.№4906 від 19.05.2014);
про внутрішньо переміщених осіб (реєстр.№4490а від 13.08.2014);
системні зміни до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” (щодо прав опозиції) (реєстр. № 1066 від 27.11.2014);
про свободу мирних зібрань (реєстр.№ 2508а від 04.07.2013);
системні зміни до деяких законів України (щодо запровадження інституту священнослужителів (капеланів) у військових, правоохоронних органах) (реєстр. № 3143 від 29.08.2013);
системні зміни до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) (реєстр. № 3233 від 12.09.2013);
про національні проекти України (реєстр.№ 9638 від 22.12.2011);
про громадські об’єднання (реєстр.№7262-1 від 01.11.2010);
про вищу освіту (реєстр.№ 7486 від 17.12.2010);
системні зміни до Закону України “Про нотаріат” (мала реформа нотаріату) (реєстр.№ 1286-2 від 12.03.2009);
про присяжних виконавців (реєстр.№ 5151 від 22.09.2009);
про адвокатуру (реєстр.№ 1430 від 25.12.2008);
про адвокатську діяльність (реєстр. № 2677 від 03.05.2007).
Дитячі та шкільні роки:
Народився 3 лютого 1970 у с. Лісіно-Корпус, Тосненський район, Ленінградська область.
Коріння Юрія Мірошниченка по лінії матері походять з кубанських козаків, а по лінії батька – з давнього черкеського (адигського) роду Кулових.
У 1977-1981 роках навчався у середній школі с. Калевала (Карелія).
У 1981-1987 роках навчався у Новгород-Сіверській школі-інтернаті імені К.Д. Ушинського (Чернігівська обл.), яку закінчив із золотою медаллю.
Політик зізнається, що саме навчання у школі-інтернаті загартувало його на все життя.
«У нашому селі просто не було іншої школи. Утім, я не шкодую, що потрапив саме до школи-інтернату. Я вдячний своїй школі за те, що вона мене загартувала. Багато наших випускників стали вченими, лікарями, вчителями», – говорить Юрій Мірошниченко.
Однокласники його поважали. Він і тепер з любов’ю пригадує учнівський комітет, що діяв за принципом самоуправління: учні привчалися до роботи змалечку, зокрема хлопці ремонтували електродвигуни, виточували деталі. Дівчата працювали у швейному цеху.
Самостійність та волелюбність – риси характеру, що допомагають Юрію Мірошниченку під час прийняття важливих рішень: починаючи від їх ухвалення, організації виконання до повної відповідальності за результат.
Служба в армії:
У 1988 – 1989 роках Юрій Мірошниченко проходив армійську службу у навчальному центрі Академії Ракетних військ стратегічного призначення ім. Дзержинського (м. Москва, Калузька обл.).
Спочатку його призначають командиром відділення, пізніше – заступником командира взводу.
Неординарні лідерські якості з дитинства допомагали Юрію Мірошниченку ставати лідером колективу, ініціатором нових ідей. Під час служби в Радянській Армії він, брав активну участь у виборах до Верховної Ради Радянського Союзу (1989 р.). Молодий солдат не лише запропонував альтернативного кандидата від їхньої військової частини, але і наполіг провести голосування, у результаті якого було обрано саме ту людину, яку він висунув.
Здобуття вищої освіти та наукова діяльність:
Прийняття важливих системних рішень Юрієм Мірошниченком завжди засноване на ґрунтовній теоретичній базі, що дозволяє уникати помилок і бачити розвиток ситуації наперед. Послідовність і прогнозованість стали невід’ємними професійними якостями політика.
1987-1988 та 1989-1990 – навчався у Ніжинському педагогічному інституті на факультеті іноземних мов;
1990-1994 – навчався у Київському університеті імені Тараса Шевченка на факультеті іноземних мов;
2001 – закінчив з червоним дипломом юридичний факультет Академії праці та соціальних відносин (м. Київ);
2004 – здобув кваліфікацію магістра державного управління у Національній академії державного управління при Президентові України, (м. Київ);
2006 – захистив кандидатську дисертацію на тему «Демократичні механізми підготовки і прийняття державно-політичних рішень» (Інститут держави і права ім. Корецького Національної академії наук України), кандидат політичних наук за спеціальністю «Політичні інститути і процеси»;
27 листопада 2012 року відбувся публічний захист дисертації Юрія Мірошниченка на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Тема дисертаційної роботи – «Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні (теоретичний та практичний аспекти)»;
28 березня 2013 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук зі спеціальності «Конституційне право; муніципальне право»;
25 лютого 2016 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України Юрію Мірошниченку присвоєно вчене звання доцента кафедри історії та теорії держави і права.
26 червня 2019 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України Юрію Мірошниченку присвоєно вчене звання професора кафедри конституційного права, історії та теорії держави і права.
Політична і партійна діяльність:
Переконавшись на практиці, що прискорити суттєві соціально-економічні перетворення в Україні можуть, у першу чергу, представлені в Парламенті народні депутати і політичні сили, Юрій Мірошниченко у 1998-2000 роках бере активну участь у виборах до Верховної Ради України в одномандатних виборчих округах. Тут він отримує безцінний політичний досвід, загартовуючи волю та характер.
«Пам’ятаю, як у межах передвиборної кампанії я спілкувався з жителями глухих поліських селищ у Чернігівській області, які тоді навіть не бачили, як виглядали українські гроші. Ви уявіть: вони жили лише натуральним господарством наприкінці двадцятого століття! І хоча мені не вдалося тоді дійти до кінця виборчої гонки, я вирішив, що все одно не відступлю!»
– згадує політик.
У 1999 році Юрій Романович очолює власну політичну партію «Нова генерація України», що була однією з найбільш перспективних політичних сил у середовищі середнього класу і молоді.
У 2004 році партія «Нова генерація України» об’єднується з партією Сергія Тігіпка «Трудова Україна», а Юрій Мірошниченко стає заступником голови об’єднаної партії. Тоді він бере участь у виборах Президента України в команді В.Ф. Януковича.
«Коли у 2003 році В.Ф. Янукович був Прем’єр-міністром України, ми побачили, що ріст економіки досяг 13% на рік (один з найвищих показників у світі). Наступного року я вирішив підтримати його у президентській кампанії», – пригадує Юрій Мірошниченко.
Наприкінці 2005 року молодий політик стає членом Партії регіонів. У 2006, 2007 та 2012 роках Юрій Мірошниченко стає народним депутатом Верховної Ради п’ятого, шостого та сьомого скликань за виборчим списком Партії регіонів. З 2014 – голова Партії розвитку України. Юрій Мірошниченко був обраний до парламенту за виборчим списком новоствореної політичної партії «Опозиційний блок», є членом однойменної парламентської фракції, водночас, залишається головою Партії розвитку України.
З березня 2010 року по лютий 2014 Юрій Мірошниченко був представником Президента України у Верховній Раді України.
Сьогодні Юрій Мірошниченко має вже більш ніж двадцятирічний досвід політичної діяльності.
Основні етапи політичної діяльності Юрія Мірошниченка:
1997 – 1998 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі в Чернігівській області;
1999 – балотувався на посаду мера Києва;
1999-2004 – засновник і голова політичної партії «Нова генерація України»;
2000 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 130 в Миколаївській області;
2002 – кандидат в народні депутати України від партії «Нова генерація України» (№1 у виборчому списку);
2004-2005 – член президії, заступник голови партії «Трудова Україна» (голова – Сергій Тігіпко);
У 2004 році – член виборчої команди кандидата в Президенти України Віктора Януковича;
З 2005 року по квітень 2014 року – член Партії регіонів;
У 2006, 2007 та 2012 роках обирається народним депутатом Верховної Ради п’ятого, шостого та сьомого скликань за виборчим списком Партії регіонів;
2010-2014 – Представник Президента України у Верховній Раді України;
У 2014 році обраний народним депутатом України за виборчим списком новоствореної політичної партії «Опозиційний блок»;
З 2014 року – голова Партії розвитку України;
З грудня 2014 р. – голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Будучи вже народними депутатом чотирьох скликань Верховної Ради Юрій Мірошниченко є автором кількох сотень законопроектів. Ініціатором створення та успішної роботи багатьох міжфракційних об’єднань, тимчасових та постійних робочих груп.
В парламенті восьмого скликання (з листопада 2014 року) Юрій Мірошниченко ініціював створення та є співголовою постійно діючої міжвідомчої робочої групи з пенітенціарної реформи, утвореної на базі парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Міністерства юстиції. Зазначена робоча працює на основі механізмів повного циклу публічної політики, а до участі в її роботі долучаються крім представників парламенту та органів виконавчої влади, науковці, експерти, адвокати, правозахисники, лідери громадських організацій, представники офісів Європейського Союзу та Ради Європи в Україні, інших міжнародних організацій. Основним результатом діяльності робочої групи є підготовлені та узгоджені законопроекти з пенітенціарної реформи.
Юрій Мірошниченко виступив ініціатором створення Національної платформи «Україна дружня до аутизму», яка є комунікативним майданчиком для представників органів державної влади та громадянського суспільства, покликаним об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін для вирішення питань дітей і дорослих з розладами аутичного спектру.
З 4 жовтня 2019 року призначений на посаду члена Центральної виборчої комісії Постановою Верховної Ради України № 182-IX. Цього ж дня склав присягу члена Центральної виборчої комісії.
Визначений відповідальним за забезпечення здійснення повноважень Центральної виборчої комісії у Донецькій та Луганській областях.
Основні напрями діяльності в Комісії:
– координація питань щодо організації підготовки та забезпечення реалізації заходів стосовно підвищення правової культури, правової свідомості та відповідальності виборців;
– координація питань щодо утворення виборчих дільниць, утворення і діяльності дільничних виборчих комісій під час підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму, місцевих виборів і референдумів на суднах, які в день виборів чи в день голосування перебувають у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, в установах кримінально-виконавчої системи, інших місцях тимчасового перебування виборців (громадян) з обмеженими можливостями пересування;
– координація питань щодо правового захисту і реалізації виборчих прав та права на участь у референдумах внутрішньо переміщених осіб, підготовки пропозицій стосовно вдосконалення та однакового застосування законодавства України, роз’яснень і рекомендацій із зазначених питань.
На шляху до християнсько-демократичного суспільства:
Юрій Мірошниченко на перших етапах своєї політичної кар’єри був прогресивним ліберал-демократом, орієнтованим на розвиток сучасної ринкової економіки.
Згодом Юрій Мірошниченко почав все більше наближатися до християнсько-демократичної моделі розвитку суспільства, в якому традиційні християнські цінності впроваджуються в умовах демократичної правової держави.
Громадська діяльність:
Працюючи на керівних посадах у бізнес-структурах, Юрій Мірошниченко почав усвідомлювати необхідність становлення інститутів громадянського суспільства як найважливішої передумови цивілізованого розвитку ринкової економіки. Він стає співзасновником ряду громадських організацій, найбільш впливовою з яких стало Всеукраїнське громадське об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ». Лише за кілька років команда успішних представників нового покоління змогла реалізувати навчально-освітні проекти загальнонаціонального масштабу: Всеукраїнська школа політика нової генерації (2001-2005) та Всеукраїнська школа молодіжних лідерів (2003-2007). Навчання в обох школах базувалося на основі сучасних методик організаційно-діяльнісних ігор, що дозволяє готувати справжніх фахівців і лідерів для розбудови України.
Основні етапи громадської діяльності Юрія Мірошниченка:
1998 – 2007 – засновник і президент Всеукраїнського громадського об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ»;
1999-2006 – член громадської колегії Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва;
2000-2005 – член, голова правління Регіонального екологічного центру РЕЦ-Київ;
2001 – 2005 – ректор Всеукраїнської школи політика нової генерації;
2003 – 2007 – ректор Всеукраїнської школи молодіжних лідерів;
2003-2006 – заступник голови Національної ради молодіжних організацій України;
З 2005 року – президент Центру ефективного управління (на громадських засадах з квітня 2006 року).
Кар’єра у бізнесі:
На початку 1990-х, після розпаду Радянського Союзу, будучи ще студентом, Юрій Мірошниченко очолює команду однодумців та створює фірми з надання консультаційних та юридичних послуг суб’єктам підприємницької діяльності та громадянам. Професіоналізм, компетентність, виконання взятих на себе зобов’язань виявилися вповні вже у молоді роки. У той час команда Юрія Мірошниченка була однією з перших на цьому ринку. У другій половині 1990-х їхній ентузіазм надихнув багатьох та призвів до створення цивілізованого ринку консалтингових та юридичних послуг.
У 1995-1996 роках Юрій Мірошниченко працює у приватному детективному агентстві «Пітон». Майже два роки обіймає посаду радника департаменту з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців. «Тут я отримав безцінний досвід аналітичної роботи. І коли стало ясно, що в країні з’явилися приватні підприємці, які мають потребу в захисті власних інтересів, ми заснували Всеукраїнське громадське об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ», – згадує Юрій Мірошниченко.
Трудова діяльність (м. Київ):
1993 – співробітник фірми «Ескулап-9»;
1993-1994 – заступник директора фірми «Аеліта»;
1995-1996 – заступник директора, директор приватного детективного агентства «Пітон»;
1996-1998 – менеджер фірми «Інскорп»;
1998-1999 – радник департаменту з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців;
1999-2002 – президент Всеукраїнського громадського об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ»;
2002-2003 – заступник начальника, начальник юридичного департаменту фірми «Нафтогазтрейд»;
2003-2004 – заступник начальника юридичного відділу підприємства «Укртарансгаз-Сервіс»;
2005-2006 – президент Центру ефективного управління;
З травня 2006 року – народний депутат України.
Нагороди:
У 2002 році Юрій Мірошниченко був нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, ще через рік – Почесною Грамотою Верховної Ради України.
У 2011 році Юрій Мірошниченко був удостоєний звання «Заслужений юрист України».
Родина:
«Протягом усього свого життя я відчуваю любов та турботу своєї мами – Валентини Сергіївни», – з теплотою і любов’ю говорить Юрій Мірошниченко і продовжує – «Моя молодша сестра Альона – мій близький друг, ми віддаємо одне одному найтепліші родинні почуття!».
“Мої діти – це моє багатство: Віта (1993 р. н.), Максим (2005 р. н.) та Соломія (2009 р.н.). Для кожного із батьків їх діти є проявом любові, уособленням кращого майбутнього та надії. Я пишаюсь тим, що маю таких дітей!
Старша дочка Віта закінчила університет за фахом юрист-міжнародник. Вона вже самостійна, але я намагаюся більше спілкуватися з нею, приділяти їй увагу. Дуже радий, що в мене є така, доросла вже, донька. Соломія та Максим – діти шкільного віку –радість для батьків», – говорить Юрій Мірошниченко.
Захоплення:
Юрій Мірошниченко захоплюється зеленим туризмом, спортом. Народний обранець переконаний, що політик в Україні – це має бути більше, ніж політик. Це – взірець!
«Слово «багатство» буквально означає «Бог дає». Мені Бог дав багато – батьків, сестру, дітей, справжніх друзів, цікаву роботу. Я можу бути корисний людям і можу багато для них зробити. Впевнений, що можу використати свої знання та досвід для розбудови Української держави», – наголошує Юрій Мірошниченко.