Останнім часом широкого розголосу набула ідея Олексій Арестович щодо повернення Україні історичної назви «Русь».

Ця ініціатива, як на мене, заслуговує на суспільне обговорення.

В демократичній країні право висловлювати своє бачення минулого і майбутнього своєї держави має кожен без виключення українець.

Але такий серйозний крок, як зміна назви країни, на мою думку, не повинен бути продиктований мотивом «дати ляпаса сусідам», «виставити ультиматум», «всупереч», чи «забрати своє». Це має відбутися як новий імпульс розвитку української державності.

Кілька років тому ми спільно з Сергієм Удовіком запропонували своє науково-популярне дослідження, присвячене становленню державності України в 2 томах з назвою «Русь-Україна: становлення державності».

Наше дослідження ґрунтувалось на історичних фактах , документах, матеріалах археології, соціології, юриспруденції , філософії, геополітики і політології.

Це об’єктивний погляд на минуле нашої держави, її земель , розвитку суспільних відносин , та державності.

Тому всупереч емоційним запереченням та критиці, ми не повинні боятися, аналізуючи наше минуле, пропонувати нові парадигми розвитку.

Впевнений, нам треба розібратися в нашій історії, маючи науковий багаж людини 21 століття, знайти і переосмислити больові точки, які заважають йти в процвітаюче майбутнє.