Ось і завершилися вибори в Угорщині.
Для багатьох це просто чергова новина з міжнародної стрічки, але для тих, хто будує нову українську Республіку – це дзеркало, в яке варто подивитися дуже уважно.
Давайте розберемося, що там відбулося, не через призму емоцій, а через призму республіканської ідеології:

Фасадна демократія проти справжньої Республіки

В Угорщині ми побачили феномен, який я називаю «втомою металу» в системі стримувань і противаг.
Вибори відбулися? Так. Люди проголосували? Так. Але чи була це рівна боротьба?
Головна проблема не в підрахунку бюлетенів – з цим там все гаразд.
Проблема в ерозії інституцій. Коли провладна політична сила поступово змінює правила гри (виборче законодавство, доступ до медіа) під себе, вибори перетворюються з інструменту зміни влади на інструмент її цементування.
В істинній Республіці, за прикладом «батьків-засновників» США, вибори – це лише частина системи. Нормою має бути, коли:
• Закон вищий за забаганки більшості;
• Свобода особистості захищена від «тиранії більшості»;
• Рівний доступ до ресурсів забезпечується не державою, а чесними правилами гри.

Аналогія (Вибори як футбольний матч):

Уявіть, що ви вийшли грати у футбол. Одна команда сама призначила суддю, сама розставила ворота (зробивши свої вужчими), а інша команда дізналася про правила гри за п’ять хвилин до свистка. Чи можна назвати результат такого матчу чесним, навіть якщо суддя ідеально рахував голи?
В Угорщині ми бачимо, як «футбольне поле» поступово нахилялося в один бік протягом років.
І хоча, навіть не зважаючи на це влада, цього разу, не змогла отримати перемогу, сам факт подібного явища перекреслює ідею демократичних виборів.

Стейкхолдери та опоненти

• Зацікавлена сторона:
Громадяни, які прагнуть реальної політичної конкуренції та економічної свободи. Їх треба обʼєднувати і озброювати республіканським ідеологічним світоглядом.
На даному етапі це головне завдання.
• Опоненти:
Прихильники «сильної руки» та лівих ідей державного патерналізму (навіть якщо вони називають себе консерваторами), які вважають, що держава має право втручатися в усі сфери життя заради «загального блага».

Прогноз для України

Угорський досвід має стати щепленням для нас.
Адже шлях до Республіки лежить через зменшення держави як суспільного інституту, децентралізацію влади та недоторканність приватної власності.
Коли громадянин незалежний від держави, його голос неможливо купити чи залякати.

Як член Центральної виборчої комісії, сприймаю змістом нашої відповідальності не просто забезпечити технічний процес організації та проведення виборів, а стояти на варті того, щоб правила гри були сталими та справедливими для всіх.
У нас має бути система, де жоден субʼєкт виборчого процесу не зможе стати вищим за Закон.
Вибори – це механізм.
Але сутністю цього механізму має стати вільний, а головне, відповідальний найм громадянином на суспільно необхідну роботу найкращих фахівців в сфері політики та державного управління.